Авіакатастрофа в Сокільниках: чому АН-12 – один із найбільш аварійних літаків

Через два роки після трагічної аварії українського літака АН-12 поблизу села Сокільники Національне бюро з розслідування авіаційних подій та інцидентів нарешті опублікувало остаточні результати резонансної справи та назвало причини невдалої посадки судна.

Новини.LIVE розкаже про обставини авіатрощі, офіційну версію падіння і чому радянський літак вважають одним із найбільш аварійних.

Момент катастрофи та перші версії

​

Ввечері 3 жовтня 2019 року о 22:30 вантажний літак АН-12 авіакомпанії "Україна-Аероальянс", який перевозив поперечні підсилювачі дверей і дахів для автомобілів Renault в Туреччину, вилетів із іспанського міста Віго. Прокладений маршрут передбачав попереднє дозаправлення судна у Львові для подолання повного шляху. Хоча синоптики й прогнозували, що ранок 4 жовтня у міста Лева буде не дуже льотний: слабкий зливовий дощ, туман та видимість у межах 500 метрів, але для досвідчених пілотів, з яких і складався екіпаж літака, такі вибрики природи були звичною справою.

О 03:17 4 жовтня командир АН-12 46-річний Віталій Степаненко, який за свою кар'єру налітав майже 7 тисяч годин, вийшов на зв'язок з диспетчером Львівського районного диспетчерського центру (РДЦ). Все йшло за планом і вже за 24 хвилини пілот отримав дозвіл та розпочав захід на посадку. О 03:43 диспетчер сформував радіолокаційний трек літака за допомогою сигналу, який той надав аеродромному оглядовому радіолокатору й очікував на приземлення. Проте ні за хвилину, ні за дві залізний птах так і не з'явився на горизонті аеропорту, а екіпаж раптово перестав виходити на зв'язок. О 03:49 по аеродрому був оголошений сигнал "Тривога".

За даними Державної служби з надзвичайних ситуацій (ДСНС), повітряне судно не долетіло до смуги всього лише 1,2 кілометра. На борту знаходилося вісім осіб. Серед них сім членів екіпажу та одна людина, що супроводжувала вантаж. О 07:29 один із уцілілих членів екіпажу повідомив у ДСНС про те, що літак здійснив аварійну посадку.

Рятувальники три години працювали на місці аварії, дістаючи з-під решток поранених авіаційників. Загалом під час авіатрощі загинуло п'ятеро людей (двоє померли в лікарні), а троє отримали значні поранення. Тоді у ДСНС зазначили, що після катастрофи літак не горів. Такі свідчення стали основою для версії про повне закінчення пального та аварійну посадку.

Проте вже за декілька днів її спростував заступник голови правління з безпеки польотів компанії "Україна-Аероальянс" Борис Бондаренко. За словами тодішнього заступника начальника слідчого управління ГУ НП у Львівській області Андрія Кумечко, слідство опрацьовувало чотири основні версії: помилки екіпажу або диспетчерів, погані метеоумови й несправність повітряного судна.

Чому насправді розбився український АН-12?

​

Два роки справа авіакатастрофи поблизу львівського летовища залишалася за вуаллю секретності. Було відомо лише те, що технічне розслідування трагедії проводило широке коло експертів куди входили представники спеціальної комісії Національного бюро з розслідування авіаційних подій, залучалися працівники львівського аеропорту, Державного підприємства обслуговування повітряного руху, ДП "Антонов" та авіакомпанії "Україна-Аероальянс", яка й була власницею літака. Тоді у 2019 році за фактом катастрофи львівська поліція відкрила кримінальне провадження за ч. 3 ст. 276 (порушення правил безпеки руху або експлуатації залізничного, водного чи повітряного транспорту, що спричинили загибель людей) ККУ. Результати роботи правоохоронців досі залишаються невідомими, адже розслідування знаходиться під грифом "секретно". Але Національне бюро з розслідування авіаційних подій та інцидентів все ж таки внесло деяку ясність щодо трагічних подій, опублікувавши свій остаточний звіт.

За висновками комісії, на момент катастрофи повітряне судно, випущене ще в 1968 році, зокрема двигуни та паливна система, були повністю справні. До речі, за довгий час своєї кар'єри, трагічно відомий АН-12 авіакомпанії "Україна-Аероальянс" встиг "відслужити" в лавах збройних сил СРСР, попрацювати у "Львівських авіалініях", політати під молдавськими бортовими номерами та знятися в голівудському блокбастері "Всесвітня війна Z" з Бредом Піттом.

Але поважний вік літака, на думку експертів, не зіграв жодної ролі в аварії. Головною причиною падіння літака назвали фізичний стан та перевтому екіпажу, який не встиг відпочити між рейсами. Дійсно, переддень катастрофи українські льотчики подолали не простий шлях рейсу з канадського Торонто до французької Тулузи. А це, до слова, більше 11 годин польоту.

​

На перепочинок перед відправленням у Віго, що в Іспанії, українська команда мала лише 10 годин, що на понад півтори години менше, ніж їм довелося працювати. На території іспанського летовища екіпаж АН-12 перебував лише дві години допоки завантажувався літак. А під час спроби посадки у львівському аеропорту судно знизилося нижче глісади (траєкторія польоту, коли літак знижується перед посадкою), внаслідок чого зіткнулося з деревами та впало на землю у Сокільниках.

Ще одним фактором авіакатастрофи, як зазначається у висновках, могла стати перевантаженість літака. На момент злету він був перевантажений на 5,4 тонни за максимальну злітну масу. Саме це могло призвести до збільшення використання палива, залишок якого не дозволяв здійснити переліт на запасний аеродром у Борисполі, тому екіпаж змушений був відправлятися на дозаправку у Львові.

Проклятий літак

​

Радянський літак АН-12 має дурну славу серед працівників авіаційної сфери через часті аварії, які стаються з представниками цієї моделі. Станом на 24 лютого 2011 року було втрачено 190 літаків типу АН-12. А за останні 10 років АН-12 потрапляли в смертельні аварії 11 разів (не враховуючи падіння в Сокільниках), внаслідок чого загинуло 148 людей.

Остання на цей час аварія сталася 3 листопада 2021 року. Поблизу села Пивовариха під Іркутськом під час заходу на посадку зазнав катастрофи транспортний літак АН-12 білоруської авіакомпанії "Гродно". За попередніми даними, з членів екіпажу, що складався з 7 осіб, не вижив ніхто.

​

21 березня 2011 року транспортний літак АН-12БП (реєстраційний номер TN-AGK, в експлуатації з 1963 року) авіакомпанії Trans Air Congo (Республіка Конго), який виконував внутрішній вантажний рейс з Браззавіля до Пуент-Нуара, при заході на посадку в аеропорту призначення увійшов у різкий крен на праве крило і впав у житловому кварталі поблизу злітно-посадкової смуги. Загинули чотири члени екіпажу (троє росіян та громадянин Казахстану) та 19 людей на землі, ще 14 осіб отримали поранення. Причину катастрофи оголошено не було.

9 серпня 2011 року в Магаданській області екіпаж транспортного літака АН-12АП (реєстраційний номер RA-11125, в експлуатації з 1963 року) російської авіакомпанії "Авіс-Амур", що прямував рейсом з Магадану в Кепервеєм (Чукотка), доповів наземному диспетчеру про екстренне зниження, після чого більше не вийшов на зв'язок. Літак був виявлений рятувальниками через добу біля аеропорту Омсукчан; усі 11 людей, які перебували на борту, загинули. Як встановили експерти, причиною катастрофи стала течія палива, внаслідок якої виникло загоряння лівого крила.

7 жовтня 2012 року в Судані, за 40 км від міста Омдурман, зазнав катастрофи літак АН-12БП місцевої авіакомпанії AZZA Transport (реєстраційний номер ST-ASA, в експлуатації з 1963 року). Біля повітряного судна, яке виконувало рейс на замовлення ВПС Судану за маршрутом Хартум – Ель-Фашер, відмовили два двигуни, машина розбилася при виконанні вимушеної посадки. З 22 людей, що знаходилися на борту, загинули 15.

9 серпня 2013 року транспортний літак АН-12Б ВПС Ефіопії (бортовий номер 1513, в експлуатації з 1964 року), який перевозив озброєння з міста Діре-Дауа (Ефіопія) до Могадішо (Сомалі), при посадці в аеропорту призначення розбився і згорів. У катастрофі загинули четверо членів екіпажу, двоє отримали поранення. Причиною стала несправність літака.

​

26 грудня 2013 року транспортний літак АН-12Б (реєстраційний номер 12162, в експлуатації з 1964 року) російської авіабудівної корпорації "Іркут", який виконував рейс Новосибірськ – Іркутськ, при заході на посадку на аеродромі Іркутськ-2 зачепив верхівки беріз, зачепив стійками шасі кілька одиниць техніки і розбився об ангари за 700 м від торця злітно-посадкової смуги. Загинули всі шість членів екіпажу, що знаходилися на борту, і три пасажири-авіатехніка. У ході катастрофи було пошкоджено понад 10 одиниць військової техніки. У січні 2017 року винними в катастрофі були визнані керівники польотів льотно-випробувального підрозділу Іркутського авіазаводу Андрій Старков та Олександр Осейко – вони надали екіпажу літака невірну інформацію про знаходження повітряного судна на курсі та глісаді. Суд призначив обом покарання у вигляді позбавлення волі на три роки в колонії-поселенні.

30 серпня 2014 року після зльоту з аеропорту Таманрассет (Алжир) розбився вантажний літак АН-12БК компанії все тієї ж "Україна-Аероальянс" (реєстраційний номер UR-DWF, 1968 року). Літак перевозив нафтове обладнання за маршрутом Глазго (Шотландія) – Малабо (Екваторіальна Гвінея). На борту загинули всі семеро членів екіпажу, які були громадянами України. Офіційних даних про причини катастрофи не публікувалося, ймовірно, літак упав через перевантаження.

4 листопада 2015 року транспортний літак АН-12БК (реєстраційний номер EY-406, рік побудови – 1971) південносуданської компанії Allied Services Limited зазнав аварії під час зльоту з аеропорту Джуби. Літак, що прямував до міста Палох у штаті Верхній Ніл, не зміг набрати висоту, зіткнувся з житловими будинками рибальського селища. У повітряному судні перебували 43 особи: шість членів екіпажу (п'ять громадян Вірменії та росіянин) та 37 пасажирів. Врятуватися вдалося лише двом пасажирам, решта загинула. Причиною катастрофи стала відмова двигуна.

​

18 травня 2016 року транспортний літак Ан-12 (реєстраційний номер 4K-AZ25) азербайджанської авіакомпанії Silk Way Airlines, який виконував політ за маршрутом Баку (Азербайджан) – Баграм (Афганістан) – Кемп-Дуайєр (Афганістан) – Марі (Туркменія), при зльоті викотився за межі злітно-посадкової смуги та розбився. Загинули семеро людей із дев'яти, що перебували на борту, двоє отримали серйозні поранення. До катастрофи призвів перехід двигуна номер три до режиму реверсу.

30 вересня 2017 року військово-транспортний АН-12 (бортовий номер EX-001) ВПС Демократичної Республіки Конго, що прямував внутрішнім рейсом з Кіншаси, незабаром після зльоту спалахнув, упав і зруйнувався на території, контрольованій підрозділами республіканської гвардії Конго. На борту загинули вісім людей, у тому числі троє членів екіпажу – громадян РФ. За інформацією конголезького радіо Okapi, передбачуваною причиною катастрофи була технічна проблема.

2 січня 2020 року військово-транспортний АН-12А ВПС Судану, що прямував внутрішнім рейсом до Хартума, розбився через п'ять хвилин після вильоту з аеропорту Ель-Генейни, адміністративного центру регіону Західний Дарфур. До Дарфура він привіз медикаменти та продовольство і здійснював зворотний рейс до суданської столиці. На борту знаходилося 18 осіб: семеро членів екіпажу з-поміж військових, також вісім цивільних осіб, включаючи чотирьох дітей, та троє суддів. Усі вони загинули. Цим же бортом мали летіти міністр юстиції та генеральний прокурор країни, але в останній момент вони відмовилися від польоту за робочими обставинами.