Донецькі хлоп'ята та польські орлята: кому вигідні провокації у Львові

Останнім часом Львів потрапив у череду міжетнічних провокацій. Спочатку 15 листопада невідомі замалювали єврейське графіті свастикою, а 25 листопада приїжджі вандали осквернили польський Цвинтар орлят.

Новини.LIVE розбиралося кому вигідний розбрат між українцями й поляками та чому військовий некрополь став епіцентром брудних політичних ігор.

Хто такі львівські орлята?

Українсько-польські стосунки протягом усієї історії наших народів були дуже не простими. Особливе загострення етнічної ворожнечі відбулось на початку XX сторіччя. 19 жовтня 1918 року у Львові була оголошена "Проклямація Української Національної Ради" про створення держави на територіях Австро-Угорщини, яка фактично проголосила появу нового гравця на геополітичній арені - Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР).

Єврейське, німецькомовне та частина польського населення молодої республіки досить лояльно поставились до державницького руху українців. Проте частина поляків за підтримки Варшави понад усе прагнули відновити кордони своєї країни в межах Речі Посполитої. А то й примножити їх. В авангарді польського спротиву українській державі стали так звані львівські орлята.

Спочатку орлятами називали молодих добровольців, які брали участь у конфронтації з українцями в Битві за Львів 1-22 листопада 1918 року. З часом, таке прізвисько стали давати всім молодим польським солдатам, що допомагали в окупації Галичини. Також термін "орлята" асоціюють з учасниками Радянсько-польського конфлікту у 1919 році. Загиблі в ході всіх баталій солдати були поховані на Меморіалі львівських орлят у Львові. Для його спорудження у 1918 році виділили спеціальну ділянку поблизу Личаківського кладовища, а перше поховання відбулось 24 листопада 1918 року.

Хоча Цвинтар орлят заведено асоціювати виключно з польськими військовими, але ще у міжвоєнний період він перетворився на некрополь не лише солдат, але й відомих політиків, науковців і релігійних діячів Польщі. Після зайняття Львова радянськими військами меморіал поступово піддавали руйнації. У 1951-1952 роках кам'яні плити та елементи надгробків з кладовища використали для реконструкції центральних вулиць Львова, зокрема, їх поклали в підмурівок до пам'ятника Леніна. У 1956 році зникає надгробок з могили невідомого солдата. А до 1960-х на кладовищі вже не залишилось жодного напису на могилах і практично жодного хреста.

Відновлення меморіалу почалося вже за часів незалежності України та викликало досить широкий резонанс. Річ у тому, що обурення української сторони викликав напис про "загиблих у боях за Польщу", а також зображення коронаційного меча "Щербець" — символу польської військової слави. Зазубрини на мечі, згідно з польською легендою, є слідами удару об Золоті ворота в Києві. Остаточне врегулювання було досягнуто за втручання президента України Віктора Ющенка.

24 червня 2005 року, за присутності президентів Польщі й України, на Личаківському цвинтарі були відкриті меморіали загиблим воїнам Української Галицької Армії та польський військовий меморіал. На плиті, розташованій в центрі польських поховань, зроблений напис: "Tu leży żołnierz polski poległy za Ojczyznę ("Тут лежить польський солдат, полеглий за Вітчизну").

Політичні баталії на Цвинтарі орлят

У 2018 році навколо польських поховань у Львові стався неприємний конфлікт, який переріс у вибухи гранат та президентські перемовини щодо цього питання. Тоді Львівська обласна рада вимагала від міської влади та правоохоронних органів усунути скульптури левів із території некрополя, які нелегально встановили там після реставрації меморіалу.

"Наполегливе бажання польської сторони все ж розмістити скульптури левів на "Цвинтарі орлят" на території Личаківського кладовища у Львові є складовою системної стратегії частини польського політикуму, спрямованого на експлуатацію шовіністично-імперських настроїв, у тому числі щодо Львова. Адже первинно на щитах левів, які так наполегливо хочуть "прилаштувати" на Личаківському кладовищі, містились написи "Тобі, Польще!" та "Завжди вірні". Історично та політично, разом з "мечем-щербцем" ці написи утворюють архітектурний ансамбль, що виходить далеко за межі вшанування похованих, а стає символом використання історії у поточних політичних кампаніях", - йшлося в колективній заяві депутатів.

Невдовзі тодішній Міністр закордонних справ Польщі офіційно звернувся до своїх українських колег із вимогою перенести розв'язання цього питання із місцевого на вседержавний рівень. Окрім того, польський президент Анджей Дуда закликав колишнього гаранта Петра Порошенка втрутитись у справу з розміщенням скульптур левів на Цвинтарі орлят та підкреслював політичні мотиви депутатів Львівської облради.

Такий резонанс просто не міг залишитись без провокацій. Увечері, 13 березня 2018 року, поблизу Цвинтаря орлят невідомий кинув гранату, намагаючись пошкодити монумент. Під час вибуху не постраждали ні люди, ні славнозвісні скульптури левів. Але, враховуючи можливість повторення таких випадків у майбутньому, їх заховали за дерев'яні щити.

Проте й після цього витівки провокаторів не закінчились. Спочатку декілька громадян Польщі спробували самотужки демонтувати захисні огорожі навколо левів. Тоді правоохоронцям вдалося спіймати одного жителя Кракова. Після того до "орлят" навідувались польські футбольні фанати, щоб влаштувати перформанс із фаєрами, а дерев'яні щити ще двічи піддавались нападам, але безуспішно.

"За Степана Бе(а)ндеру!"

Ввечері 25 листопада у львівських ЗМІ з'явилася інформація, що правоохоронцям вдалося затримати двох вандалів, які спаплюжили польський військовий меморіал Цвинтар орлят. Провокатори встигли зіпсувати частину комплексу стилізованими малюнками синьо-жовтого і чорно-червоного прапорів та написами "Ляхи" і "За Степана Бендер" (орфографія збережена - прим. ред.).

Опісля стало відомо, що хулігани приїхали до Львова з Донеччини, а саме міста Краматорськ. Неофіційно в СБУ припустили, що провокатори діяли за прямими інструкціями російських спецслужб із метою спровокувати погіршення українсько-польських стосунків. Дехто з львівських журналістів, посилаючись на власні джерела стверджував, що всього провокаторів було троє, проте один втік. За цією ж інформацією, затримані дали попередні свідчення та затвердили, що за провокацію їм пообіцяли заплатити, але хто і скільки – нібито не знають, бо домовлявся із замовником їхній товариш, якому вдалося втекти.

Новини.LIVE зв'язалось із речницею Головного Управління поліції у Львівській області Світланою Добровольською, яка не підтвердила інформацію про третього вандала та порадила журналістам звертатися з цим питанням до тих, хто розповсюджує такі повідомлення.

Річ у тім, що звістку про людину, якій вдалось втекти з місця подій, підтвердили й у Патрульній поліції Львівської області. Новини.LIVE також поспілкувалося з речницею цього відомства Катериною Рябій.

"Всю інформацію, яку ми могли, вже розмістили у своїх соціальних мережах. Ми - патрульна поліція. Ми займалися тільки тим, що стосується лише того дня (провокації - прим. ред.). Ми обгородили місце, викликали слідчу оперативну групу, а далі це вже не наші повноваження", - прокоментувала жінка.

Попри розбіжності або ж недомовки зі сторони правоохоронців, політолог Данило Дерибасов впевнений, що справа з вандалізмом на Цвинтарі орлят є досить серйозною, хоча й недбало зорганізованою.

"Перша думка, яка виникла в мене після даної новини була такою, що цю акцію організували в СБУ для ще більшої дискредитації проросійських рухів в Україні. Ну як можна бути настільки не грамотними, щоб написати слово "Бандера" з помилкою? Але вимкнувши емоції та своє почуття гумору, можна серйозно припустити, що цю провокацію готували російські спецслужби. Ще з початку інформаційної війни вони постійно наступають на одні й ті ж граблі з цим складним для них словом. Завдяки їхнім ботофермам у 2014 році інтернет ряснів меми про націоналіста Бендера з "Футурами" та провідника українського націоналізму Остапа Бендера з "12 стільців", - говорить експерт.

Слід додати, що 6 листопада в Польщі сталася майже ідентична подія. Двоє українців розмалювали в кольори нашого національного прапора пам’ятник лідеру Другої Речі Посполитої Юзефу Пілсудському. Одному вандалу вдалося втекти, а другий зізнався правоохоронцям, що виконував завдання до 11 листопада, тобто до Дня Незалежності Польщі. Проте від кого українець отримав таку вказівку наразі невідомо.

"Я думаю, що ці випадки цілком можуть бути пов'язаними. Українці в Польщі беруться за будь-яку роботу, навіть політичний вандалізм. Тим паче в наших національних спільнотах досі існує деяка неприязнь один до одного, тому вмовляти на таку роботу ще й за хороші гроші не доводиться. А враховуючи те, що на даному етапі українці й поляки є чи не найближчими союзниками у зовнішньополітичних питаннях, Росії було б вигідно пограти в цьому напрямку, знову відкривши ще не до кінця загоєну рану XX століття", - коментує Данило Дерибасов.

Не зважаючи на вчасні дії львівської поліції, не можна сказати, що провокація провалилася. Ряд польських ЗМІ достатньо однобоко висвітили подію та зовсім не звернули уваги на орфографічні помилки вандалів.

"На кладовищі львівських орлят вандали написали "за Степана Бандеру". Степан Бандера був одним із лідерів Української Націоналістичної Організації, учасники якої вбивали поляків на Волині та Східній Малій Польщі", - писали в польських мас-медіа.

Політолог Данило Дерибасов запевняє, що такі статті є нічим більшим, ніж намаганням місцевих журналістів зіграти на емоціях патріотично налаштованих поляків, щоб підвищити свою популярність та відвідуваність сайту. На його думку, ЗМІ в сучасному світі не можуть повною мірою репрезентувати справжню думку населення, але здатні вправно впливати на неї шляхом маніпуляцій і перекручування фактів.