Фіктивні тендери, махінації на залізниці та крадіжки газу: чим "прославились" компанії братів Дубневичів

7 лютого НАБУ та САП офіційно скерували до суду результати розслідування щодо народного депутата Ярослава Дубневича. Підприємця звинувачують у заволодінні понад 93 мільйонами гривень "Укрзалізниці".

Новини.LIVE розповість про найвідоміші схеми збагачення львівських братів-бізнесменів Дубневичів.

Залізнична оборудка

То за що ж Національне антикорупційне бюро та антикорупційна прокуратура "наїхали" на молодшого брата Дубневича й до чого тут "Укрзалізниця"? Історія насправді довга та заплутана. Щоб зрозуміти її масштаби, треба знати лише один поверхневий факт, який стосується цієї справи. На ділі НАБУ й САП закінчили її розслідування ще у квітні 2020 року. Але результати розслідування передали до суду тільки зараз, бо адвокати львівського бізнесмена були змушені ознайомлюватись зі 130 томами документації. Погодьтесь, що у XXI столітті небагато людей встигають прочитати такий обсяг книг навіть за все життя.

Але якщо спробувати пояснити ситуацію коротко, то виглядатиме вона наступним чином. На вулиці 2015 рік. "Укрзалізниця" оголошує конкурс про закупівлю стрілочної продукції. На реалізацію проєкту загалом передбачили 562 мільйони гривень. В той час Ярослав Дубневич уже був нардепом від БПП, а до того ж з 4 грудня 2014 року очолював Комітет Верховної Ради України з питань транспорту. Поборотися за право стати постачальником матеріалів єдиному в країні залізничному перевізнику взялися дві фірми: "Арго" та "АКБ Тяжмашкомплект". Цікаво, що обидва конкуренти належали єдиній особі. За документами ними управляв Едуард Пушкаренко – помічник Ярослава Дубневича.

Після трьох конкурсних торгів перемогу здобула фірма "Арго". Якщо трішки вдатися до теорій змови, то сам термін арго означає умовну говірку, яка використовується певною групою людей для таємного спілкування. Так от ця компанія з досить концептуальною назвою займалася тим, що купувала стрілочну продукцію у Дніпропетровського стрілкового заводу, а потім перепродувала "Укрзалізниці". За даними слідства, Дубневич молодший мав прямий вплив на керівництво заводу, а фінансові маніпуляції проводились через компанію-посередника "Корпорації КРТ", яка належить самому нардепу. До слова, у період з 2003 по 2005 роки Ярослав Дубневич здобував магістерський ступінь в Дніпропетровському інституті залізничного транспорту за спеціальністю "Облік і аудит".

Сама ж схема працювала приблизно так: дніпровський завод продавав свою продукцію фірмі Ярослава Дубневича "Корпорації КРТ", та перепродувала її фірмі "Арго" з 20% надбавкою, а остання зі свого боку реалізувала куплене "Укрзалізниці" за ще вищою ціною. В результаті фінальна сума постачання стрілочної продукції склала 637 мільйонів 900 тисяч гривень.

За дивним збігом обставин керівництво державного підприємства не тільки не помітило обману, але й вирішило продовжити умови договору. За такою ж схемою вдалося попрацювати до літа 2016 року. Потім же розплутувати клубок махінацій взялося Національне антикорупційне бюро України. Спочатку детективи притягнули до відповідальності керівництво Дніпропетровського стрілкового заводу. Невдовзі це вдалося зробити й з засновником фіктивної компанії-переможця торгів "Арго" та директором компанії-посередника "Корпорації КРТ".

Загалом НАБУ підозрює в організації злочинної схеми 9 осіб. Але головним організатором правоохоронці називають саме Ярослава Дубневича. За їхніми даними, львівському бізнесмену вдалося заробити на цій справі понад 93 мільйони гривень. Слідчі стверджують, що частина коштів (6 мільйонів 370 тисяч гривень) осіли на рахунках "Агро" й стали своєрідною платою за роботу спільникам, а майже 90 мільйонів решти впали в кишеню ТОВ "Корпорації КРТ", якою володіє Дубневич.

Тендерні монополісти

Але, окрім махінацій із великими державними компаніями, брати-бізнесмени зовсім не цуралися і значно нижчого рівня. Так у 2016 році журналісти помітили дивні подробиці під час проведення конкурсів на реконструкцію і ремонт об’єктів соціальної сфери на Львівщині.

В період з початку 2015 року по липень 2016 у Львівській області проводилося 137 тендерів, які стосувалися ремонту лікарень, шкіл, дитячих садків та інших соціально важливих об'єктів. Загальний бюджет, який заклали на виконання всіх задуманих робіт, склав 1 мільярд 710 тисяч гривень. Цікавим фактом стало те, що майже 30% конкурсів виграли три фірми: "Технобуд", "ТІР" та "Енергія-Монтажсервіс". Саме вони й отримали 39 підрядів на суму понад 627 мільйонів гривень.

Тож в чому полягає цікавість цього факту? Дві фірми-переможці на той час належали такому собі Юрію Пастернаку. Промовистим фактом із життя чоловіка є те, що свого часу він був директором вищезгаданого підприємства "Корпорації КРТ". До того ж Пастернак паралельно був директором ТОВ "Фінансова компанія "Енергія-інвест", яким володіють обидва Дубневичі. Загалом місцеві журналісти стверджували, що Юрій Пастернак став партнером братів ще на початку 2000-х.

Стосовно останньої фірми з переможного тріумвірату "Енергія-Монтажсервіс", то за документами 24% підприємства належали Богдану та Ярославу Дубневичам. Контрольний пакет акцій знаходився у власності Назарія Лемика, який проживає на малій батьківщині львівських бізнесменів – селі Зубра Пустомитівського району. Дивно, що й Лемик до того як податися в бізнес працював на Дубневичів у "Корпорації КРТ".

Окрім переможної складової, привернула увагу, так би мовити, відлюдькуватість та некомпанійськість компаній. Річ у тім, що тільки в 3 із 39 виграних тендерів "Технобуд", "ТІР" та "Енергія-Монтажсервіс" конкурували з більш ніж одним учасником. У 36 інших підрядах компаніям доводилося змагатися лиш з одним претендентом на перемогу. Та й ті часто-густо повторювались.

Наприклад, у 2015 році єдиним конкурентом "Технобуду" та "ТІРу" 19 разів було ТОВ "Львівбуд", а у 2016 – 8 разів ТОВ "Будівельна компанія "Білдінгз", яка була створена на початку року. А от "Енергії-Монтажсервіс" довелося позмагатися лише з самою "ТІР" та "Будівельною компанією "Білдінгз".

Газовий скандал

Наприкінці 2015 року навколо Богдана та Ярослава Дубневичів розгорівся черговий скандал. При чому майже в буквальному сенсі, адже основою нової історії стали махінації з комунальним газом.

Суть справи полягає в тому, що 2 ТЕЦ у Львівські області, Новояворівська та Новороздільська, уклали низку угод про закупівлю в НАК "Нафтогаз України" природного газу для виробництва теплової енергії населенню, але в обсягах, які значно перевищують потреби цих міст. Для здешевлення тепла для цієї категорії споживачів НАК почала постачати місцевим ТЕЦ газ за суттєво нижчими від ринкових цінами.

Відтак прибутковість виробництва електрики цими ТЕЦ перевищила 60% – проти 3-5%, закладених в тариф Національною комісією, що здійснює регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП). Унаслідок такої корупційної схеми теплоелектроцентралі отримали надприбутки, а НАК "Нафтогаз України" зазнала збитків на загальну суму понад 2 мільярди гривень.

Проблема полягає в тому, що обидві теплоцентралі належать компаніям братів Дубневичів. Наприклад, кінцевими бенефіціарами ТОВ "Енергія – Новий Розділ" є син Ярослава Дубневича Юрій та син Богдана Дубневича Павло. Але компаніями-засновниками вказані "АПП "Львівське" й Міське ДКП "Розділтеплокомуненерго", власниками яких є вже старші Дубневичі.

Після викриття корупційної схеми рішенням суду майно ТЕЦ було передане в управління державі, а після двох років загрози зриву опалювального сезону управителем ТЕЦ стала ТОВ "Нафтогаз Тепло", що належить до "Групи Нафтогаз".

Наразі за фактом розкрадання газу заведено дві кримінальні справи. Розслідування щодо першої завершилось у 2019 році, а щодо другої у 2020. Наразі вони розглядаються Вищим антикорупційним судом України.