Корупція чи необхідність: що стоїть за спорудженням полігону твердих відходів у Сколе

Біля Національного парку "Сколівські бескиди" місцева влада вирішила облаштувати нове сміттєзвалище. За даними одного з депутатів Сколівської ОТГ, рішення про виділення коштів на розроблення проєктно-кошторисної документації вже було ухвалене.

Новини.LIVE спробувало розібратися в ситуації та поспілкувалося з екологічним інспектором, щоб з'ясувати нюанси створення нових сміттєвих полігонів.

Криза екологічної свідомості

Сколе – невелике місто з 6 тисячами жителів у Стрийському районі Львівської області. Воно розташоване в долині річки Опір в Українських Карпатах. Щороку сюди приїжджають тисячі туристів, щоб провести час на природі. На території міста також розташований національний природний парк "Сколівські Бескиди". Його заснували в 1999 році на базі Сколівського лісового заповідника загальнодержавного значення.

Найвищою точкою "Сколівських Бескидів" (1 268 м) є відома чи не кожному львів'янину гора Парашка. Окрім того, багатьох туристів приваблюють букові ліси, річка Опір та декілька водоспадів: зокрема Гуркало, Сопіт та найвідоміший – Кам'янецький. Завдяки природним багатствам, Сколе забезпечило собі безперервний потік туристів, які, окрім бажання споріднитись із природою, везуть з собою гроші. Але, на жаль, ними все не обмежується.

Засмічення природних масивів тією чи іншою мірою є світовою тенденцію. Десь ці масштаби можуть бути більшими, десь меншими. Зі значним припливом туристів це не могло не оминути й Сколе. Поруч із нелегальними вирубками лісів "Сколівських Бескидів" постала проблема їхнього перетворення на стихійні смітники. Наприклад, приїжджаючи до "Кам'янки", де для туристів організовані спеціальні локації та ярмарок, неозброєним оком можна було побачити деструктив, який приносить природі цивілізація. А трохи прогулявшись лісом поблизу водоспаду (в будь-яких напрямках), не натрапити на місця імпровізованих застіль просто не можливо. Щодо решти території Нацпарку, де немає місць відпочинку, а люди все одно туди їдуть, про певний контроль говорити не доводиться.

Втім, керівництво парку в межах своїх можливостей все ж проводить системні прибирання на найбільших туристичних місцях, а волонтери допомагають підчищати інші території. Для цього навіть запустили спеціальний додаток EcoHike, який дозволяє позначати місця скупчення сміття на карті. Завдяки цьому, небайдужі туристи, що проходять шляхом, можуть підібрати брухт.

Та попри старання екоактивістів у прибиранні "приїжджого" сміття, Сколівська громада методично створювала проблеми сама собі. Особливо це стосується скиду відходів у річки, що є основним джерелом забруднення від приватного сектора в населених пунктах. Також свого часу Сколе мало проблеми з місцевим полігоном у селі Дубина. Екологи зазначали, що сміттєзвалище мало невдало підібрану земельну ділянку. Цей фактор значно ускладнював роботу комунальників. До того ж полігон, за словами інспекторів, потребував впорядкування і постійного нагляду, адже об'єми сміття, яке завозилось, значно перевищували норми. Тому місту доводилось вивозити своє сміття за більш ніж 40 км у Стрий.

Ще одним негативним фактором для Сколе стало звезення сміття з районів. У 2018 році в місті склалася критична ситуація зі скидуванням відходів мешканцями навколишніх сіл. Коли ж самими сколівчанами в середньому накопичується 426 м куб. сміття на місяць, то мешканці районів завозили в середньому 20,26 м куб. Це, на думку керівництва Сколівської міської ради, значно било по бюджету міста, а місцеве комунальне підприємство фінансово не могло дозволити собі безкоштовно збирати та вивозити привізний брухт. Для розв'язання проблеми навіть пробували долучати міських депутатів, які, за задумом, мали організувати чергування біля смітників та ганяти порушників.

Що відомо про спорудження нового сміттєзвалища в Сколе?

За інформацією від депутата ради Сколівської ОТГ Миколи Сороки, 20 січня місцеві народні обранці проголосували про надання дозволу на розроблення детального плану території для будівництва полігону твердих побутових відходів за адресою вул. Князя Святослава у місті Сколе. За словами того ж депутата, земельна ділянка, на якій планують організувати сміттєзвалище, знаходиться у кар'єрі площею 27 га, що розташовується недалеко від річки Опір.

Він стверджує, що мотивацією депутатів Сколівської ОТГ до створення полігону була відсутність власного сміттєзвалища та високі тарифи за вивіз відходів поза межі громади. Ділянка старого кар'єру була обрана через великі розміри, хоча поле в селі Дубина (на місці старого полігону), яке планували виділити під вивіз сміття займало площу 3 га. Новини.LIVE поцікавилось в екологічного інспектора Дмитра Власевича про доцільність використання кар'єрів для організації сміттєзвалища.

"Якщо свого часу з кар'єру видобували різні будівельні матеріали, наприклад пісок, це свідчить про те, що на даній території є підходящий ґрунт для створення полігону. Глиниста основа не дає шкідливим елементам глибоко в'їдатися в землю. Хоча при цьому слід враховувати те, що під час дощів територія буде підтоплюватись. А це може спричинити процеси бродіння та виділення шкідливих газів. До того ж слід враховувати й саме розташування локації. Тут багато своїх аспектів", – говорить експерт.

Зі свого боку Михайло Сорока заявляє, що поруч із зазначеним місцем знаходиться водний канал сполучений із місцевими річками, а також Національний парк "Сколівські Бескиди".

"У кар’єрі, на місці, де хочуть робити сміттєзвалище, було велике озеро. Понад 4 гектари. А площа самого кар’єра – понад 27 гектарів. Біля озера, коли там видобували камінь, значна частина каміння падала у водойму. Десь понад 10 років тому вирішили прокопати канал до цього озера в районі 150 метрів. Він веде до річки, що протікає від Коростева. А далі річка Коростів впадає в річку Опір, а пізніше впадає в річку Стрий", – говорить депутат.

На дискусію також відреагувало керівництво нацпарку. Там кажуть, що ділянка, яку пропонують для полігону, не є їхньою територією. Тому будь-яких попередніх звернень, рішень, погоджень чи домовленостей з боку парку не було. У "Сколівських Бескидах" наголошують – якщо не організувати централізований сміттєпереробний завод, то сміття може зашкодити екосистемі.

Хто визначатиме долю місцевого полігону та скільки часу піде на його створення?

Екологічний інспектор Дмитро Власевич розповів Новини.LIVE, що справа з побудовою нового сміттєзвалища триває мінімум пів року, адже потребує значних досліджень та бюрократичної роботи.

"Скликати комісію, обрати певну ділянку та проголосувати – це навіть не половина справи. Для цього потрібно розробити проєктно-технічну документацію полігону та провести оцінку впливу на довкілля. Також потрібно домовитись зі спеціальною проєктною організацією, яка мусить провести всі необхідні заміри, щоб підтвердити доцільність створення полігону на певній ділянці. Все це займає багато часу. Наприклад, лише місяць піде на те, щоб усі охочі організації, які мають ліцензію на проведення дослідних робіт, змогли зголоситися на відповідний конкурс", – стверджує еколог.

Власевич додає, що головними маркерами до заборони організації сміттєвого полігону є відстань до населеного пункту чи заповідників, відсутність підземних вод. Також існують певні вимоги до ґрунту: важливо, щоб він не надто пропускав воду. Коли експерти проводять досліди, то враховують багато дрібних деталей та нюансів. Наприклад, напрямки вітру в цій місцевості.

"Загалом спорудження нового сміттєзвалища – це затратний проєкт для більшості міст України. Лише на проєктно-технічний план й оцінку впливу на довкілля потрібно витратити близько 250 тисяч гривень. Такі кошти є досить значними для багатьох населених пунктів. Тому, на жаль, ми маємо такі ситуації, коли комунальники та місцева влада закривають очі на створення нелегальних звалищ, а то й сприяють тому", – додає чоловік.