Від "Добробуту" до занепаду: чому замість висококласного готелю в центрі Львова з'явився ринок

27 січня у Львові почали частковий демонтаж ринку "Добробут". Власники торгового майданчика заявили, що не можуть утримувати великої кількості павільйонів через брак орендарів.

Новини.LIVE розповість про "темну сторону" місцевого базару та проєкти, які в майбутньому могли б його замінити.

Як тимчасовий ринок зміг пережити трьох мерів?

У багатьох львів'ян згадка про "Добробут" асоціюється ніяк не з достатками чи заможністю. Навпаки ж, попри відносну популярність, серед місцевого населення ринок славиться своїм занедбаним станом, стихійними точками збуту різних товарів та контингентом, для якого вираз "зранку не випив – день пропав" став справжнім життєвим кредо.

Цікаво, що таке не надто привабливе місце для туристів розташовується в самому центрі старого Львова, буквально за 200 метрів від Оперного театру імені Крушельницької. До того ж за 800 метрів від "Добробуту" також знаходиться один із найбільших продуктово-побутових ринків міста – "Краківський". І все це при тому, що ділянку на вулиці Старій ще у 90-х виділили на побудову готелю за найвищими міжнародними стандартами. То як же сталося, що на такому ласому місці з'явився нічим не примітний, сіренький базар?

Предтечі "Добробуту" стартують ще з початку 90-х років, коли мером Львова був Василь Шпіцер. Тоді ділянка на вулиці Старій, 3 стала однією з найобговорюваніших частин міста. Річ у тім, що в тодішній Львів, який не був настільки популярним, як зараз, вирішили вкластися інвестори з Австрії. Європейці планували звести в центральній частині міста новенький готель міжнародного класу. За задумом, це мала бути 5-поверхова будівля на 256 номерів із власним паркінгом. Достатньо солідний проєкт, особливо для перших років незалежності.

Спеціально для реалізації однієї з перших масштабних споруд у місті було створено українсько-австрійське підприємство ТзОВ "Галінвест". Окрім згаданих австрійців, до проєкту значною мірою доклалась львівська міськрада, якій і належало 55% "Галінвесту". Місто зобов'язувалось надати землю під будівництво готелю, а також розселити жителів трьох будинків, які знаходились на виділеній території. Австрійська фірма зі складною назвою ABVAlgemaineBauten-VertribsgezelszaftGmbH зі свого боку мала опікуватись фінансовим і технічним забезпеченням проєкту та отримала 35% від долі новоствореного підприємства.

Отож усю необхідну документацію було підготовано, старі будинки знесено, а будівництво новенького готелю розпочато. Ще на початковому етапі робіт бригади будівельників виявили археологічні залишки княжої доби. Це розбурхало ще більший ажіотаж навколо майбутнього готелю, якому встигли присвоїти назву "Золотий лев". Одначе через кризу в кінці 90-х будівництво так і застигло на зведенні цокольного поверху. Щоб місцевість не простоювала задарма, у "Галінвесті" постановили розмістити на Старій, 3 тимчасовий ринок. Так, саме тимчасовий, бо у 2001 році його мали ліквідувати.

Та економічна ситуація з роками ніяк не покращувалась. А у 2004-му і взагалі заграла новими махінаційними барвами. Австрійська фірма Ost-Invest, яка за цей час викупила долю минулих інвесторів із тієї ж країни, та київська компанія "Галичина інвестиції", яка мала 10% долі, ініціювали рішення про виключення Львівської міської ради з-поміж учасників "Галінвесту". Після цього почалися численні суди з оскарженнями та апеляціями, які, окрім бюрократичної тяганини, були мало чим корисні для обох сторін. Натомість функціонування ринку "Добробут" і досі не є документально оформленим, бо земельна ділянка надавалася для функціонування готелю, а не торгового майданчика.

Свого часу, до 2015 року, діяльність ринку пов'язували з Юрієм Кавецьким, бізнес-партнером брата скандально відомого нардепа від "Опозиційного блоку" Тараса Козака Богдана. Останньому до того ж належить низка компаній, якими він володіє спільно з братом Віктора Медведчука Сергієм.

Що планували та планують робити з "Добробутом"?

Питання ліквідації ринку періодично спливає у міському дискурсі. Активно про це говорили перед проведенням Євро-2012. Тоді міська влада все ж намагалася переконати інвесторів у доцільності побудови готелю. На якийсь час їм навіть вдалось досягти певного консенсусу, але до якихось робіт діло не дійшло.

У 2016 році мешканці Львова збирали петиції задля знесення "Добробуту". Основними причинами львів'яни називали проблеми з антисанітарією, брудом у центрі міста, а також продажем сільської продукції "з асфальту". Організатори петиції пропонували збудувати на місці ринку двоповерховий торговий центр. Перший поверх мав бути продуктовим, а другий планувалося виділити під продаж одягу.

А у 2020 році свій погляд на зміни в районі "Добробуту" висловила єврейська громада міста. Тоді під час Днів їдишу та міжкультурного діалогу, який організувало у Львові Товариство єврейської культури імені Шолом-Алейхема, архітектор Маркіян Коссак заявив про можливість створення нового громадського простору (скверу) в районі колишнього ринку "Кракідали" (зараз там, зокрема, ринок "Добробут" і площа Святого Теодора).

"Пропоную гармонізувати забудову, облаштувати на місці ринку "Добробут" рекреаційну зону-парк, який би гармонійно пов’язав з іншими зеленими зонами середмістя та площу Святого Теодора. Найбільший сквер на місці ринку "Добробут" міг би плавно перетікати у зелені зони на вулицях Сянській і Мстислава Удатного. Площа Теодора теж потребує реконструкції. Їй треба надати сенсу, створивши там майданчик для масових заходів, або сувенірний ринок", – говорив представник єврейської громади.

Та пропоновані проєкти так і залишились поза увагою. Зараз же директор ринку Олексій Винник, судячи з його коментаря журналістам, і сам не знає, що буде на місці знесених павільйонів. Поки в планах керівництва "Добробуту" є лише відновлення даху над ринком, який уже давно почав протікати.