Що саджатимуть українці цьогоріч — старт посівної на Львівщині

В окремих районах Львівщині стартувала посівна кампанія. Зокрема, через теплу та сонячну погоду вона стартувала майже на три тижні раніше, ніж рік тому.

Перші площі посіву під ярою пшеницею та ярим ячменем з’явились у Червоноградському та Стрийському районах області, — про це в інтерв'ю Новини.LIVE  розповіла Тетяна Гетьман, директорка департаменту агропромислового розвитку Львівщини.

Планують посіяти 750 га землі

 — Посівна на Львівщині стартувала у березні цього року.  Вся посівна площа цього року становитиме приблизно 750 тисяч гектарів, з них 16% вже засіяно. Найбільш активно посівну традиційно проводить комерційний сектор. Там вже посіяно близько 60% ячменю, 35% пшениці ярої та десь 35% вівса. Найближчим часом почнеться посівна технічних культур.

Соя — найбільш маржинальна культура

 — Загалом, у порівнянні з попереднім роком, площа посівної, якщо й зміниться, то десь у межах 1% — за рахунок збільшення площ під озимою пшеницею і технічними культурами. Лідером посівної цього року буде соя. Торік вона показала себе як найбільш маржинальна культура. На щастя, наші аграрії почали замислюватись не тільки над вирощуванням, але й активно впроваджують проєкти з перероблення сої для того, щоб експортувати вже не сировину, а продукт з доданою вартістю.

Блокування кордонів впливає на експорт та ціни 

 — Традиційно Україна більшу частину кукурудзи, яку вирощує, експортувала. У зв'язку зі зниженими темпами експорту, особливо в останні місяці через блокування кордонів, попит впав, і це негативно відбилося на цінах. Деякі господарства вже взимку торгували кукурудзою майже на рівні із собівартістю. 

Українське зерно відправляли в ЄС

 — Блокування вплинуло на аграріїв Львівщини, бо ми використовуємо цю географічну перевагу, і навіть до повномасштабного вторгнення частину зернових і технічних культур ми відправляли в країни ЄС. Тому блокування було відчутним для наших фермерів.

Елеватори, сушка, техніка — все це має працювати

 — Не так просто відмовитися від аграрної справи. В інших країнах земля ще дорожча, ніж в нас, і там її теж бракує. Аграрний бізнес — це досвід. Він набувається роками, відбуваються інвестиції не тільки в знання, а й в інфраструктуру. Розбудована інфраструктура, склади зі зберігання, елеватори, сушка, техніка — все це має працювати, тому що це вкладені гроші. Тому відмова аграріїв від бізнесу — я впевнена, що це лише поодинокі випадки.

Аграрій впливає на собівартість продукції

 — На ринкову ціну, на жаль, аграрій не може впливати. От єдине, на що може впливати аграрій, це на собівартість продукції. Наприклад, збільшують площі під озимими, бо вони дають на 25-30% більшу врожайність, сіють більше ті культури, які мали попит минулого року, хоч доволі часто це призводить до того, що ціни драматично падають, і це розчаровує фермерів — так було торік з гречкою. Подивимось, як буде тепер.

60% зернових — на експорт

 — Україна традиціно вирощувала стільки зернових, щоб можна було близько 60% відправити не експорт. Умовно кажучи, нам можна вдвічі скорочувати виробництво і ми все одно не залишимося голодні. Наразі проблем із внутрішнім ринком немає, але щоб на внутрішньому ринку були пропозиції, потрібно, щоб працював експорт. 

Кукурудза невигідна

 — Набагато гірша ситуація, і на це треба звертати увагу, коли ціни є критично низькі. Припустимо, з кукурудзою. Вже другий рік проблема з її реалізацією призводить до того, що площі її посіву скорочуються. А це означає, що скорочуються пропозиції і це призводить до зростання ціни. І надалі  ціни на це будуть збільшуватись через скорочення пропозицій.

45 мільйонів грн з обласного бюджету

 — Львівщина торік була регіоном-рекордсменом за фінансової підтримки з обласного бюджету — це було понад 45 мільйонів гривень. Цього року виділено трохи понад 10 мільйонів гривень. Але неправильно думати, що після повномасштабного вторгнення аграрії геть залишились без фінансування з державного бюджету.

Гранти, дотації та програми підтримки

 — Так, класичні програми підтримки два роки не працювали, але з'явилось багато інших можливостей. Це у вигляді підтримки від міжнародних партнерів, грантові програми. І запрацював державний аграрний реєстр, який надає фінансове забезпечення не тільки аграріям та фермерам, але й звичайним мешканцям села, які реєструють своїх корів, свою землю у відповідних реєстрах.

Гроші на корів, кіз та землю

 — Є можливість отримувати дотацію на корів, кіз та землю. 4000 грн — за один гектар землі, 7000 грн — за одну корову. Але є обмеження: земля  — до 120 гектарів, худоба — від 3 до 100 корів на одного власника. 

 — Ці програми спрямовані виключно на малий суб'єкт господарювання, тобто підтримується малий бізнес. Ми  проводимо семінари в районах області та роз'яснюємо це аграріям. 

Нагадаємо, ми раніше писали, скільки врожаю планують зібрати цього року  та що буде з цінами на зернові в Україні.

Також ми писали, що країни ЄС погодили обмеження на імпорт української агропродукції. А також обмежують доступ для м'яса птиці, яєць, цукру, кукурудзи, круп і меду до середніх обсягів, які були в період із середини 2021 року до кінця 2023 року.